зів'ялий бузок
нагадує колір її очей
і ще чомусь попіл небіжчика після кремації
в якого вже все відгоріло
і можна спокійно зітхнути
ліниво гортаючи Metal Hammer
під теплою ковдрою
доки ще не дуже темно
а бог грому
періщить молотом по невеличкому місту
якому тікати нікуди
від дощу і взагалі
на відміну від мене
життя триває
найкраще це розумієш
коли ставиш нові струни на гітару
вони обіцяють нові пісні
нові подорожі
нові зустрічі
а ще нових курвів із відьомсько-принцеськими понтами
і можливо з очами такого ж кольору
як попіл небіжчика
бо взяти з них більше нічого
(14.05.2012)