Запис у щоденнику
Jastrzebiec
[info]jurko_rud
 зів'ялий бузок
нагадує колір її очей
і ще чомусь попіл небіжчика після кремації
в якого вже все відгоріло
і можна спокійно зітхнути
ліниво гортаючи Metal Hammer
під теплою ковдрою
доки ще не дуже темно
а бог грому
періщить молотом по невеличкому місту
якому тікати нікуди
від дощу і взагалі
на відміну від мене
життя триває
найкраще це розумієш
коли ставиш нові струни на гітару
вони обіцяють нові пісні
нові подорожі
нові зустрічі
а ще нових курвів із відьомсько-принцеськими понтами
і можливо з очами такого ж кольору
як попіл небіжчика
бо взяти з них більше нічого

(14.05.2012)

(no subject)
Jastrzebiec
[info]jurko_rud
Już dwa miesiący temu jak mój były teść nie żyje. Dopiero dziś dowiedziałem się. Był chyba jeden z niewielu tych ludzi, którzy naprawde miłują mnie, chociaż wątpię czy byłem warty tej miłości

Спільна риса
Jastrzebiec
[info]jurko_rud
"От ненужных побед остается усталость, если завтрашний день не сулит ничего" - щось спільне таки є в закінченні радянсько-німецької війни і Помаранчевої революції, а саме: велики надії на краще життя і розчарування.

І ще-))
Jastrzebiec
[info]jurko_rud


Ще один демотиватор від мене-))
Jastrzebiec
[info]jurko_rud


Кирило Єськов. "Євангеліє від Афранія" Mustread!
Jastrzebiec
[info]jurko_rud
http://fan.lib.ru/e/eskov/afranius.shtml
  • Leave a comment
  • Add to Memories

Не знаю, хто автор, але зачепило-))
Jastrzebiec
[info]jurko_rud
Явно написане під впливом Pussy Riot (дівчатам респект!)

В храмах ваших душ все своды
от беды подводных рифов
лихо выгнулись за годы,
дыры скрыв картинкой мифов.

Лифтом фарисейских башен
не загажен Путь Христовый,
Путь бескровный, где не страшен
Бог Любви в эпохе новой.

Гробовой доски досрочной
правомочно не бояться,
но кидаться в круг порочный –
это точно жопе сдаться,

бья по яйцам по своим же,
жесть себе же сотворяя,
зная, что все глубже, ближе
жертвенный пиздец раздрая.

Где от края и до края
стая книжников маячит
и ворчит, как сука злая
и о Господе кудахчет - 

Мол, не может быть иначе,
чем братва попов решила
Мы небесная, мол, сила
Против кто – тех захерачим

именем Христа, что меч нам
в храм принес. Пусть паства знает,
что бывает с тем, кто встречно
богом меченных бодает.

Покарает всех Всевышний,
в дышло всем воткнёт, кто ропщет.
И вообще, кто нас не слышит,
тот святую церковь топчет…

Клохчат петухи с кадилом,
в лом покаяться им, падлам,
за бедлам, что учудили
в храме сердца, сря заядло

в храмы душ, где небосводы
от воды зашорных сливов
криво выгнулись от моды
на цинизм хуйни игривой.
  • Leave a comment
  • Add to Memories

Майже неймовірна історія
Jastrzebiec
[info]jurko_rud
Народ! Розповідаю реальну історію, яка звучить майже нереально. Я навчався на ін.язі в Ніжині. На ІІ курсі нам закинули додаткові пари марксистсько-ленінської філософії (а ми ще "істкап" не здали). В результаті успішність з англійської мови - основного профільного предмету у більшості з нас знизилася. І ми зібрали ініціативну групу (ваш покірний слуга там теж був) і пішли до ректора з проханням зменшити кількість пар "ідеологічних" предметів. І уявіть собі! - ректор задовольнив наше прохання. На нас потім керівництво кафедри наукового комунізму наїжджало (а ця кафедра за нами була приставлена - типу церберів), але, оскільки наша успішність з профільного предмету піднялася, до нас претензій не було. І, що цікаво - жодних репресій не послідувало (досі дивуюся).

Я - "безбатченко". Ура!
Jastrzebiec
[info]jurko_rud
Вчора на презентації в будинку письменика мене один пришиблений на шароварному грунті типус "безбачтенком" обізвав. Я там брякнув, що віддаю перевагу пшеворським мечам над трипільськими черепками (пардон за самоцитування - але за контекстом просто довелося). То він так відреагував. Ну, я йому у відповідь, що це не найбільша трагедія в моєму житті. А потім подумав: дядьку, просто у нас із вами батьки різні.

Україна + Колумбія - сестри навіки?
Jastrzebiec
[info]jurko_rud
Вчора переглядав краєм ока один колумбійський серіал. Писав хтось із наших письменників іще в 1990-х, що Україна дуже схожа на Латинську Америку. Так от справді. Колумбійські красуні вдягаються як вуличні повії (ну гаразд, зробимо поправку на спектоний клімат). Причому по сюжету вони цілком благопристойні дами і навіть католички. В нашому випадку - єдина різниця, що православні (переважно, та й то титулярно). Люди такі ж самі ліниві і хитрі водночас. А ще люблять лити соплі з цукром, принижуватися, аби потім завдати удар у спину. Плюс розвинутий тваринно-стадний інстинкт, коли слабкого цькують, а потім коли цей слабак набирає силу, починають плазувати перед ним. Плюс схильність до дешевих понтів і пускання пилу в очі. Плюс процвітання корупції, адмінресурс, дешевий піар. Поліція в корішах із мафією. По-моєму, Україні і Колумбії пора створювати союзну державу - на зразок Росії і Білорусії. 
  • Leave a comment
  • Add to Memories

You are viewing [info]jurko_rud's journal